Каталог статей

Спостережна перспектива

Урок в 6 класі підготувала Христич Олена Петрівна

Тема: Спостережна перспектива.

Мета:

1. Поглибити знання учнів про просторові відношення на основі використання законів лінійної перспективи, розширити знання про спостережну перспективу та лінію горизонту.

2. Розвивати вміння будувати перспективне зображення, аналізуючи й розміряючи конкретні форми; закріпити вміння поетапно виконувати навчальну роботу.

3. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, акуратність, активізувати творче мислення учнів.

Обладнання:

матеріали: фарби, пензлі, олівець, альбом, презентація«Спостережна перспектива»

зоровий ряд: фотографії, малюнки.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань

- Що таке лінія горизонту? (слайд 2)

- Що таке точка сходження? Для чого вона потрібна?(слайд 3)

- Які властивості має зображення перспективи? (слайд 4)

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

Навколишню дійсність художники зображують відповідно до того, як виглядають предмети з обраної точки зору. Розмір і форма предметів зорово змінюються в залежності від ступеня їхньої віддаленості (ближче - більші, далі - менші) й різного положення стосовно точки зору виконавцем картини. Різниця в зовнішньому вигляді предметів й уявні зміни називають перспективними, тобто «побаченими крізь». А наука, що викладає закони, які допомагають зображувати предмети так, як сприймає їх наше око, називається перспективою.

Перспективу поділяють на лінійну й повітряну та спостережну. (слайд 5)

IV. Оголошення теми уроку

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати спостережну перспективу. Побудова зображень об'ємних предметів зображуємо такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Нам потрібно навчитися зображувати пейзаж за допомогою спостережної перспективи. (слайд 6)

V. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Уявімо, що ми хочемо поділитися враженнями від побаченого влітку на канікулах з нашими друзями чи родичами. Для більшої наочності ми могли б замалювати з натури або з пам'яті місця, де ми побували, провели час, відпочивали. Як же нам відтворити на папері те, що ми бачили навколо?

Згадаймо, що ми вивчали про перспективу минулого навчального року. Головним принципом перспективи є побудова зображень об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Інакше кажучи, на площині паперового аркуша за допомогою перспективних скорочень ми зображуємо ілюзію простору. Уміння користуватися знаннями з перспективи дає нам можливість не тільки зображувати предмети «з натури», а й відтворювати давно втрачені пам'ятки мистецтва, що дійшли до нас у зруйнованому вигляді. Назва «перспектива» походить від латинського слова perspi-cere, що в перекладі означає «дивитися крізь». У назві відбивається старовинний спосіб відтворення зображення предметів на прозорій поверхні (скло, тонка прозора тканина), крізь яку предмети розглядалися і на якій фіксувалися всі перспективні скорочення. (слайд 7)

Якщо підійти до вікна з пензлем, наповненим фарбою, і обвести на склі контури видимих за вікном предметів, то зображення (рисунок), отримане на склі, буде називатися перспективою. Ці досліди з вивчення закономірностей перспективних скорочень у такий спосіб відбилися в одному із визначень живописної картини - «вікно у світ». Цей простий метод використовували художники вже у XV-XVI ст., коли намагалися теоретично обгрунтувати закони перспективи. Рисування предметів з натури нині видимої (спостережної) перспективи. Адже людина бачить речі, дивлячись па них двома очима, тобто бачить предмети одночасно з обох боків. Можна порівняти зображення одного й того самого предмета на фотографії і в дійсності, коли дивимося на нього обома очима. Якщо при цьому примружимо одне око, то те, що ми побачимо, стане більш подібне до зображення на фото. Розгадка проста - фотокамера також «дивиться» на навколишній світ «одним оком». Проте в основі видимих зображень лежать все ж таки закони лінійної перспективи. Основне правило лінійної перспективи таке: предмети, що мають однакові розміри, але віддалені від спостерігача на різні відстані, будуть зображені на картині неоднаково. Тобто ті, що розміщені ближче, будуть намальовані більшими, ті, щодалі, -меншими. Пригадаймо, що лінія горизонту - це уявна лінія, яка розміщується на рівні очей. (слайд 8)

Зображення змінюється також залежно від розміщення лінії горизонту (сторінка 71 підручника). Поспостерігаємо, що ми бачимо за вікном своєї квартири: ніби на картині, видно будинки, вулицю і небо над ними (рис. а). Якщо сядемо на стілець, зображення, яке ми побачимо, зміниться (рис. б): збільшиться площа неба, а поверхні землі стане зовсім «мало». З нашим переміщенням по кімнаті праворуч (рис. в) і ліворуч (рис. г) з поля зору зникатимуть відповідні частини пейзажу і додаватимуться нові. Отже, рисуючи з натури, слід завжди обирати визначене положення. тобто, як говорять професійною мовою, обирати собі точку спостереження. Залежно від того, на чому ми хочемо зробити акценти, вибираємо висоту лінії горизонту. Наприклад, якщо лінію горизонту опустити досить низько, то можна підкреслити велич і значущість предметів, споруд тощо.

Використовуючи закони перспективи і поглиблюючи свої знання з неї, ви легко зображуватимете у просторі будівлі, інтер'єри, перспективи вулиць. (слайд 9)

Отже, правильно побудоване перспективне зображення дасть вам змогу уявити ще не існуючі будинки і предмети такими, як ви побачили б їх у просторі.

1. Що таке видима (спостережна) перспектива? (слайд 10)

2. Розгляньте картину Бордоне (на стор. 68). Де на цій картині проходить пінія горизонту?

Фізкультхвилинка (слайд 11)

Сильний вітер до землі

гне дерева молоді,

А вони ростуть, міцніють

Вгору тягнуться, радіють.

VІ. Практична робота

Спробуйте намалювати один і той самий пейзаж за вікном з різних точок спостереження. Для цього вам потрібно пригадати закони перспективи і приклад, який ми розглядали на уроці.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі. (слайд 12)